Вода - основний показник санітарного благополуччя населення

Вода - основний показник санітарного благополуччя населення
Вода є одним з найважливіших елементів навколишнього середовища. Вода для людини має фізіологічне, санітарно-гігієнічне, виробниче та епідеміологічне значення. Вживання недоброякісної води може призводити до порушення санітарного режиму закладів, а також бути причиною виникнення інфекційних захворювань, харчових отруєнь, гельмінтозів та ін.
Вода є основним показником санітарного благополуччя населення. Велика кількість води необхідна людині для задоволення господарсько-питних потреб: для холодного і гарячого водопостачання, пиття, приготування їжі, миття посуду, вологого прибирання, прання, каналізації та ін. До основних гігієнічних вимог до питної води належать: бездоганні органолептичні та фізичні якості; оптимальний хімічний склад; неспроможність погіршення біологічної цінності їжі; оптимальна жорсткість; вміст радіоактивних та токсичних хімічних речовин не повинен перевищувати ГДК та ГДР (гранично допустимий рівень); відсутність патогенних мікроорганізмів. Експертами ВООЗ встановлено, що близько 80% всіх інфекційних захворювань у світі пов'язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання.
Збудники захворювань потрапляють у водойми з побутовими і виробничими стічними водами, без попереднього очищення і знезараження. Підземні води забруднюються при просочуванні стічних вод у ґрунтові води. Забруднення води у водопровідній мережі можливе і при різних аваріях. Найчастіше зараження відбувається у разі використання води для пиття, під час миття посуду і овочів з відкритих забруднених водойм. У закладах харчування використання забрудненої води може призвести до обсіменіння мікробами продуктів харчування, інвентарю, обладнання і, отже, до значного зниження стійкості продуктів харчування при зберіганні, виникнення харчових отруєнь та інфекційних захворювань серед споживачів. Значна частина населення споживає воду з колодязів та каптажів, яка легко забруднюється весняними паводками, дощами, таненням снігу, ґрунтовими та стічними водами, агрохімікати, тощо. Колодязна вода, що використовується для господарсько-питних потреб, повинна бути епідемічно-безпечною (не містити бактеріального забруднення), не шкідливою за хімічним складом та відповідати нормам регламентованим ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» :
Дезінфекцію колодязів необхідно проводити за епідемічними показаннями, а саме: при встановленні мікробіологічного забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті сильних злив), а також з профілактичною метою.
Дезінфекція шахтних колодязів здійснюється відповідно до чинних нормативних документів, зокрема, Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10): хлорвмісними дезінфекційними засобами, дозволеними до застосування з цією метою та зареєстрованими в Україні чинним порядком, відповідно до інструкцій по їх застосуванню.
У випадку отримання незадовільних результатів лабораторного дослідження колодязної води по санітарно-хімічних або мікробіологічних показниках, після паводків на початку весни необхідно колодязь спорожнити, почистити та продезінфікувати в ньому воду, після чого необхідно відкачати воду та провести санацію: очистку, промивку і дезінфекцію (витримка дезрозчину мінімум 6-8 годин) та повторний лабораторний контроль. Після зими воду з колодязів (свердловин) для питних цілей необхідно кип'ятити, особливо з тих колодязів, в яких змінюється рівень води. Зазначені заходи дозволять забезпечити населення якісною та безпечною водою з нецентралізованих джерел.
Разом з цим, нецентралізовані джерела водопостачання - колодязі, у критичних ситуаціях (руйнування, диверсія на підприємствах централізованого водопостачання,тощо) можуть виступати як альтернативні джерела водопостачання для забезпечення мінімальних питних потреб населення. Нагадуємо вимоги щодо облаштування колодязів: колодязі слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод. Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. Навколо колодязя має бути обладнаний « глиняний замок». Стінки колодязів повинні бути щільні, без шпарин, ізольовані від поверхневого стоку дощових і талих вод. Навколо колодязя повинна бути огорожа (радіусом не менше 2м) з хвірткою та стежка із твердим покриттям (від хвіртки до колодязя). Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер.
Для безпечного споживання питної води рекомендуємо проводити своєчасне очищення та дезінфекцію колодязів, утримувати їх у належному санітарно - технічному стані і залишатися впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.
Власники джерел централізованого та децентралізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм. Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією, адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.
Збережімо той дар, що дає нам природа. Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.
Житомирське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Житомирській області