Городоцька територіальна громада

Житомирська область, Житомирський район

Історична довідка

Городоцька селищна територіальна громада

— об'єднана територіальна громада в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Адміністративний центр — смт Городок.

Територія — 37,1 кв. км, населення — 3618, з них: міське — 3578, сільське — 40 (2019 р.)

Утворена 18 грудня 2019 року шляхом об'єднання Білокриницької та Городоцької селищних рад Радомишльського району.

До складу громади входять 3 населені пункти — смт Біла Криниця, смт Городок і село Осів.

Городок — селище міського типу в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Виникло 1969 року як закрите військове містечко Макарів-1. З 2012 року — селище міського типу, до того відносилось до Київської області (незважаючи на фактичне розташування на території Житомирщини) і вважалося частиною смт Макарів Київської області.

Селище Городок розташовано в Житомирському (до 2020 року — Радомишльському) районі Житомирської області на території загальною площею 1514 га. Незначна частина незаселеної території селища (1/6 загальної території) розташована на території Макарівського району Київської області.

На території населеного пункту проживає 2631 громадянин та знаходиться 27 багатоквартирних житлових будинків на 973 квартири, об'єкти соціально-культурної сфери: дитячий садок, загальноосвітня середня школа, музична школа,будинок дитячої творчості, будинок офіцерів, магазини, військовий лазарет (закритий у 2013 році) з 2014 працює амбулаторія, поштове відділення, шкільна їдальня.

Селище обладнане під'їзними шляхами, системами теплопостачання і енергопостачання, очисними спорудами

Селище Городок (у минулому військове містечко Макарів-1) побудували 1969 року як секретне військове містечко за розпорядженням Брежнєва. На території містечка було розташовано дві військові частини (одна займалася обслуговуванням ядерної зброї, у другій розміщались військові сейсмологи) та завод залізобетонних конструкцій. Левову частину фахівців в обох частинах складали офіцери. Жителями містечка були військові, цивільний обслуговчий персонал, працівники заводу, їх дружини та діти. Багато хто з них живе тут і досі. Стороннім потрапити в Макарів-1 було дуже важко — треба було за місяць до поїздки подавати заявки. Життя в такій ізоляції більше нагадувало ув'язнення. Місто підпорядковувалося лише Москві, зокрема дітям у макарівській школі видавали московські атестати. Школа мала московський №177. Зараз це Городоцький ліцей.

Головн́ий ц́ентр спеці́ального контр́олю (ГЦСК) Держ́авного косм́ічного аѓентства Укра́їни — центр контролю за сейсмологічною ситуацією на Землі.

ГЦСК призначений для здійснення контролю національними технічними засобами:

  • за додержанням міжнародних договорів та угод щодо обмеження та заборони випробувань ядерної зброї на іноземних випробувальних полігонах та проведенням ядерних вибухів в мирних цілях;
  • за сейсмічною обстановкою та іншими геофізичними явищами на території України та всієї Земної кулі;
  • за радіаційною обстановкою в пунктах дислокації підрозділів спецконтролю.

5 липня 2012 року рішенням Верховної Ради поселенню присвоєно назву Городок.

16 серпня 2012 року Житомирська обласна рада утворила Городоцьку селищну раду і віднесла селище до категорій селищ міського типу.

Біла Криниця — селище міського типу Житомирського району Житомирської області України, на річці Тетерів, за 12 км на південний захід від залізничної станції Тетерів.

1,5 тисячі мешканців (1959), 1 077 мешканців (2001), 945 мешканців (2011). Склозавод, що виробляє господарський посуд, лампове скло (не працює). В околицях селища — піщані кар'єри. Пісок використовувався для виробництва скла. Селище розташоване в лісовому масиві (сосна). Працює кілька підприємств з виробництва пиломатеріалів. Є рибні стави.

Одинадцятирічна школа, дитячій садочок,бібліотека, клуб, фельдшерський пункт.

За даними Л. Похилевича, 1864 року Білу Криницю населяло 50 осіб «самої шляхти». 1900 року у селі Біла Криниця налічувалося 53 двори, мешкало 477 осіб. Ніяких закладів у селі не було. Селяни займалися хліборобством.

Адміністративно до 1923 року входило до Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії, з 7 березня 1923 року увійшла до новоутвореного Радомисльського району Малинської округи. 20 жовтня 1938 року здобула статус селища міського типу і стало центром селищної ради.

Осів — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 56 осіб.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень