Тривожні тенденції булінгу в Україні: як допомогти дітям??
Тривожні тенденції булінгу в Україні: як допомогти дітям??
Булінг – це повторювана ситуація, коли одна дитина (або група дітей) постійно і навмисно ображає, принижує або шкодить іншій дитині; свідомі дії, спрямовані на завдання болю або дискомфорту.
Булінг має безліч форм та видів:
-
фізичне насильство (руйнування власності, бійки, фізичні напади, тілесні покарання);
-
психологічне насильство (вербальні образи, соціальне виключення, погрози, переслідування);
-
сексуальне насильство (коментарі та жарти сексуального характеру, гендерна дискримінація, сексуальні домагання, зґвалтування та спроби зґвалтування).
Що може спричинити булінг стосовно дитини?
Насправді, будь-що – особливості поведінки дитини (сором’язливість, нерішучість тощо), світогляд та вірування, відмінні від інших, хобі та вподобання, сімейні обставини, а також мовна ознака.
Утім, за статистикою, найчастішою причиною булінгу (у майже 30% випадків) як для хлопців, так і для дівчат є зовнішність: одяг, раса, фізіологічні особливості, вага тощо.
Булінг в Україні показує тривожні тенденції:
-
За даними дослідження ЮНІСЕФ, 67% українських підлітків стикались з проблемою булінгу (майже 24% як жертви, 44% як спостерігачі).
-
При цьому 40% жертв булінгу ні з ким не діляться проблемою.
-
Найбільш вразлива вікова група – школярі віком від 9 до 16 років.
Важливо: чим старші діти, тим рідше вони повідомляють про проблему чи звертаються по допомогу до батьків або вчителів. Тому батькам школярів варто звертати увагу на:
-
Зовнішні ознаки: зіпсовані чи забруднені речі та шкільне приладдя дитини, сліди бійки – подряпини, синці, скарги на біль чи погане самопочуття.
-
Зміни в поведінці дитини: погіршення емоційного стану, тривога, агресія, знижена самооцінка, розлади сну чи апетиту.
-
Зміни в соціальній активності або погіршення успішності в школі: уникання участі в позашкільних заходах, відмова від спілкування з однолітками.
Поради психолога
-
Навчайте дітей онлайн-гігієні: що можна постити в соціальні мережі, а якою особистою інформацією ділитися не варто; вимоги до фото та відео, які дитина постить, переглядає та коментує; налаштування приватності та заборона спілкування з незнайомими та анонімними користувачами.
-
Батьківський контроль: для дітей молодшого віку варто налаштувати батьківський контроль гаджетів, визначити дозволені для користування програми та екранний час.
-
Дотримуйтесь вікових норм користування соцмережами – більшість платформ встановлюють мінімальний вік для реєстрації на рівні 13 років.
-
Розвивайте навички «громадянства» – всупереч поширеній думці, інтернет не є безпечним місцем для вільного і анонімного висловлення думок, тож правила поводження та спілкування в інтернеті не відрізняються від реального життя. Варто спілкуватися шанобливо, вчасно розпізнавати неналежну поведінку співрозмовника та не відповідати на провокації.
-
Якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, необхідне негайне втручання. Задокументуйте всі докази, зберігайте скріншоти і повідомлення. Варто одразу звернутися до вчителів та адміністрації школи, а за потреби – до правоохоронних органів.
-
Найважливішою в такій ситуації є моральна підтримка дитини. Запевніть її, що вона не винна у тому, що сталося, і завжди може розраховувати на вашу допомогу.
Ми також рекомендуємо звернутися до психолога, адже з його підтримкою можна найефективніше подолати негативні наслідки булінгу для психіки та самооцінки дитини.
Разом ми можемо подолати булінг!
Часто діти починають ображати інших через внутрішні переживання – до такої поведінки може призвести постійний стрес, зміна життєвих обставин, несприятлива атмосфера вдома.
Варто працювати не лише з наслідками, а й з передумовами булінгу, уважно спостерігати за поведінкою своєї дитини, навчати її емпатії та критичному мисленню.
Як в школі, так і вдома для дітей необхідно організувати безпечний простір, де вони зможуть повідомляти про випадки булінгу та розраховувати на підтримку і захист.