Міжнародний день людей з інвалідністю
Міжнародний день людей з інвалідністюШановні дорослі!
Ми з вами живемо у суспільстві, нас оточують різні люди.
3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю.
Це такі ж люди, як і ми з вами, хоча зовні вони можуть трохи відрізнятися.
Як правильно відповісти на дитячі запитання, які виникають, коли діти бачать іншу дитину, яка зовні відрізняється від них? Як не образити, не причинити болю?
Прочитайте, будь ласка, цю статтю
Часто чую, як дітки запитують у батьків: "Чому дитинка на візочку?" Та не завжди встигаю почути, що відповідають дорослі.
Яке пояснення дати дитині?
Чому у цього хлопчика такі дивні ручки і ніжки?
У нього Дитячий церебральний параліч або просто ДЦП. Це така хвороба, яка не дає можливості управляти своїм тілом. Ось ти можеш бігати зі своїми друзями, грати в м'яч, малювати, розмовляти - тобі все це легко зробити, ти навіть не помічаєш, скільки різних рухів робиш за день. А його можуть не слухатися руки і ноги. Тому деякі діти з ДЦП ходять неправильно і на зігнутих ніжках. А ще буває і так, що вони не можуть самі тримати голову, сидіти і погано говорять.
А він сам не соромиться того, що такий?
Можливо, соромиться. Діти з ДЦП дуже боязкі, мало розмовляють і бояться просто першими привітатися. Але буває по-різному. Є діти, які пересуваються на візках та дуже погано розмовляють. Їм доводиться складніше всіх. А є діти, у яких теж ДЦП, але вони можуть самі їсти, ходити, грати і взагалі нічим від тебе не відрізнятися.
Я не захворію від нього чи неї?
Ні, звичайно! ДЦП у таких дітей з самого народження, а не тому, що вони поспілкувалися з іншими дітьми з ДЦП і заразилися або «гуляли без шапки», а «їхні батьки пили і курили». Діти з ДЦП не заразні. Просто їм складніше, ніж тобі ходити, бігати і навіть тримати олівець в руці.
Чому у них такий вираз обличчя? Вони що - розумово відсталі?
Ні, зовсім не розумово відсталі. Вони все добре розуміють і чують, але їм складно показати це тобі, так як обличчя теж може не слухатися. А те, що вони погано говорять, не означає, що вони «розумово відсталі». Ти ж колись теж не вмів говорити, але все розумів. А їм набагато важче, ніж тобі навчитися добре говорити. Тобто ця дівчинка може, наприклад, так само вправно виконувати математичні приклади, як і ти, але їй може буде трохи складніше вимовити відповідь вголос.
А він міг би вчитися зі мною в одній школі або ходити на гурток?
Так, звісно. ЙОМУ було б навіть на користь вчитися разом з тобою. Діти з ДЦП можуть після школи вступити до університету, а потім піти на роботу. Часто такі діти бувають дуже талановитими. І якщо вони будуть займатися, то у них можуть виходити чудові вірші та малюнки. А у когось навіть виходить гарно танцювати.
Я можу подружитися з цим хлопчиком?
Звісно! Він буде дуже радий дружбі з тобою. Але запам'ятай кілька простих правил:
• Говори трохи повільніше і голосніше.Так він тебе краще зрозуміє.
• Не кидайся відразу допомагати. Ти бачиш, що дитина з ДЦП довго і повільно все робить, НЕ ПОСПІШАЙ ЗАМІСТЬ НЬОГО ВСЕ ЗРОБИТИ. Допомагай тоді, коли тебе про це попросять.
• Не чіпай візок без дозволу. Якщо дитина з ДЦП пересувається весь час на візку, то він для неї, як частина її тіла. Тобі ж не сподобається, якщо хтось схопить тебе на руки і кудись потягне.
А допомогти я якось можу?
Найкраща допомога - це твоя дружба. Тому твоя увага і ставлення до них, не як до хворих, а як до звичайних хлопчиків і дівчаток дуже важливі.
Якщо мені потрібно комусь розповісти про таку дитину, як назвати ДЦП?
Ти так і кажеш «хлопчик з ДЦП» або «дівчинка з інвалідністю». Але не «дівчинка-інвалід» або «Петя-ДЦПешнік».
Адже ця хвороба - це не сама дитина, вона просто у неї є.
Будьмо толерантними, адже інклюзія - це про всіх нас.
