Безбар'єрність — основа відновлення: Міністерство розвитку громад та територій України презентувало практичний посібник для громад

Дата: 25.06.2026 12:40

Кількість переглядів: 58

Віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба наголошує, що безбар'єрність не повинна сприйматися як складна теорія чи виключно суха будівельна норма. Вона починається з базових і зрозумілих речей: безпечного тротуару, зручних дверей, доступного входу та зрозумілої навігації. Саме громади сьогодні є головними рушіями цих змін, адже вони тестують нові підходи, створюють інклюзивні маршрути та формують комфортне середовище для кожного.

Що всередині посібника: 10 кроків до доступності

Посібник містить чіткі інструкції, графічні схеми та технічні параметри, що базуються на вимогах ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд». Матеріал структуровано у вигляді десяти послідовних кроків:

• Крок 1. Шлях руху до будівлі. Забезпечення безперешкодного транзиту від паркувальних місць, пішохідних доріжок та зупинок громадського транспорту.

• Крок 2. Пішохідні доріжки. Вимоги до ширини (не менше 1,8 м із можливістю звуження до 1,2 м за наявності роз'їзних кишень кожні 25 м) та облаштування бордюрних пандусів.

• Крок 3. Паркувальні місця. Розміщення спецмісць для автівок людей з інвалідністю не далі ніж за 50 метрів від входу (мінімум 10% від загальної кількості місць, розміром 3,5 м на 5 м).

• Крок 4. Вхід до будівлі. Організація пологого з'їзду з ухилом до 5% за наявності 1–2 сходинок, або проектування нормативного пандусу чи підйомника.

• Крок 5. Сходи. Облаштування шорсткої поверхні завширшки від 1,35 м, встановлення безперервних двоярусних поручнів (0,7 м та 0,9 м), контрастне маркування першої та останньої сходинки, а також укладання тактильної плитки.

• Крок 6. Двері. Проектування отворів без порогів (або з порогами до 2 см, що мають скоси), ширина просвіту не менше 0,8–0,9 м та обов'язкове використання ручок важільного типу.

• Крок 7. Вестібюль та внутрішні шляхи. Облаштування дворівневих стійок реєстрації та довідкових (перший рівень — 0,75–0,8 м із простором для ніг, другий — 0,95–1,1 м) та забезпечення зони для маневрування крісла колісного.

• Крок 8. Тактильна та візуальна навігація. Використання табличок із контрастними кольорами та збільшеним шрифтом (від 36 пунктів), продубльованих шрифтом Брайля, які розміщують на висоті 1,2–1,6 м з боку дверної ручки.

• Крок 9. Приміщення. Організація достатнього простору між меблями (не менше 1,2 м), якісне освітлення та повна відсутність поодиноких сходинок чи конструкцій, що виступають.

• Крок 10. Санітарно-гігієнічні кімнати. Дотримання нормативних розмірів приміщень, встановлення унітазу зі стільчаком на висоті 0,4–0,48 м, монтаж умивальника (0,75–0,85 м), поручнів (зокрема, одного відкидного) та правильне розміщення дзеркал.

Цифрові інструменти: Мапа безбар'єрності

Окрім посібника, важливим кроком у цифровізації моніторингу доступності стала «Мапа безбар'єрності». Це спеціальний інтерактивний інструмент, створений Мінрозвитку у партнерстві з командою «ЛУН Місто» на основі всеукраїнського аналізу об'єктів у громадах.

Завдяки мапі кожен мешканець Житомирського району може перевірити рівень доступності конкретних вулиць, будівель чи соціальних маршрутів. Для органів місцевого самоврядування цей реєстр є базою даних, яка допомагає чітко планувати інфраструктурні зміни та оперативно усувати наявні перешкоди.

Закликаємо представників громад Житомирщини, архітекторів, проектні організації та підприємців активно використовувати цей посібник у роботі.

« повернутися